Аналітичні аспекти національної пам’яті

9 грудня студентів І курсу кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи факультету культурології КНУКіМ напряму підготовки «Інформаційна аналітика» в рамках проходження ними ознайомчої практики гостинно приймав Український інститут національної пам’яті.

З майбутніми аналітиками спілкувались провідні експерти Інституту – Олена Халімон (консультант Українського інституту національної пам’яті), Богдан Короленко (начальник Відділу аналізу регіональних особливостей та політики національних меншин), Тетяна Ковтунович (завідувач Сектору обліку та збереження усних джерел), Наталія Слобожаніна (головний спеціаліст Відділу популяризаційної роботи), Оксана Полтавець (завідувач Сектору організаційно-аналітичного забезпечення).
memory
Фахівці Інституту презентували такі відомі проекти, як «Українська Друга світова», «Декомунізація», «Майдан: усна історія», «Наш Крим».

На стратегічному значенні політики національної пам’яті для національної безпеки нашої держави наголосив, розповідаючи про проект «Декомунізація», Богдан Короленко, який ознайомив студентів з ідеєю та підготовкою проекту та нагадав про ухвалення 9 квітня 2015 р. пакету законів про декомунізацію – про заборону пропаганди комуністичного та нацистського режимів, щодо відкриття архівів КГБ, вшанування борців на волю України у ХХ ст., увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні – що набули чинності 21 травня 2015 р.
memory_2
memory_3
У своєму виступі експерт висвітлив основні здобутки та проблеми перебігу процесу декомунізації в Україні, акцентувавши увагу на тому, що саме в тих регіонах, де маркування простору комуністичною символікою відбувалося найінтенсивніше, сьогодні найвиразніше спостерігається брак національної свідомості і найгостріше проявляється проблема збереження територіальної цілісності.

Пан Богдан зупинився, також, і на найбільш помітному аспекті декомунізації – перейменуванні населених пунктів і вулиць українських міст, пояснивши комуністичний підтекст таких, здавалося б, нейтральних назв, як Червоне, Петрівці, Котовськ, Григорівка тощо. Експерт, також, підкреслив, що фахівці Інституту в переважній більшості випадків рекомендували відновлення історичних назв – виняток становили лише ті історичні назви, які безпосередньо пов’язані із звеличуванням імперських російських традицій. Наприклад, це стосувалося нинішнього міста Кропивницький, яке, врешті, не дали перейменувати на Єлисаветград.
memory_4
На запитання студентки-першокурсниці Ксенії Стеблєцової щодо визначення етимології назв населених пунктів пан Богдан Короленко пояснив, що підставами для віднесення назви міста до «комуністичної» слугували відповідні документи про попередню зміну назви, в яких зазвичай вказувалась причина такої ініціативи.

Не залишила студентів байдужими й цікава та емоційно насичена розповідь про проект «Майдан: усна історія» Тетяни Ковтунович.

Ішлося як про самі події Майдану, так і про необхідність збереження пам’яті про них для майбутніх поколінь, її фіксації, створення першоджерел, надання до них доступу. За словами пані Тетяни, саме з цією метою співробітниками Інституту було розпочато проект з формування Архіву Майдану, для чого фахівцями записуються аудіо та відео інтерв’ю громадян, які стали безпосередніми учасниками тих подій.
11
memory_6
Як розповіла пані Тетяна Ковтунович, було розроблено спеціальні методичні рекомендації стосовно того, як проводити такі глибинні інтерв’ю. Експерт, також, погодилась провести відповідний майстер-клас для студентів КНУКіМ з тим, щоб вони, своєю чергою, змогли долучитися до проекту.

На завершення розповіді пані Тетяна презентувала підготовлені силами працівників Інституту видання «Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах», «Усна історія російсько-української війни 2014-2015», «Усна історія російсько-української війни 2014-2016. Випуск 2», з якими можна ознайомитися на сайті Інституту (http://www.memory.gov.ua/ebooks).

Не менш інформативним стало знайомство з презентованим Наталією Слобожаніною проектом «Українська Друга світова», метою реалізації якого є повернення української пам’яті про ті події в загальноєвропейський контекст пам’яті та примирення.
memory_5
Як значила пані Наталія, обґрунтований Інститутом новий зміст Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом полягає у переосмисленні подій ІІ світової війни, руйнуванні радянських історичних міфів, чесному діалозі щодо складних сторінок минулого; рівному вшануванні пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкресленні солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй – як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших); перенесенні акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмові від святкування на користь вшанування.
memory_7
Зокрема, пані Наталія Слобожаніна поінформувала про те, що у 2016 році увага була акцентована на жіночих долях під час війни – до 8-9 травня 2016 р. стартував «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової», з яким можна ознайомитися детальніше на сайті Інституту.
memory_8
На завершення зустрічі гостинні господарі передали до Наукової бібліотеки КНУКіМ цілу низку підготовлених Інститутом видань – «Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах» (2016 р.), «Спротив геноциду. Книга-каталог виставки» (2015 р.), «Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах» (2016 р.), «Голодомор 1932-1933. Комуністичний геноцид в Україні» (2016 р.), «Щоб не забули. Пам’ять про тоталітаризм в Європі» (2016 р.) та ін., а також набір плакатів «Воїни. Історія українського війська». Отже, сподіваємось, що незабаром з цими виданнями зможе ознайомитися кожен зацікавлений студент КНУКіМ, відвідавши організовану Бібліотекою виставку.

Адреса кафедри:

Кафедра інформаційної, бібліотечної та архівної справи
КНУКіМ
вул. Чигоріна 14, каб. 75
тел.: (044) 285-74-12
e-mail: granchakt@ukr.net